Вітаємо з ювілеєм директора Вільховецького ліцею - Михайла Дьордяй!

Кожна людина має своє призначення на Землі: хтось запускає ракети у небесну височінь, хтось досліджує глибини Світового Океану, хтось рятує людські життя, хтось захищає мир і спокій свого народу, а хтось – навчає дітей, віддаючи їм кожну краплинку своєї душі. Ось, уже протягом 37 років сіє у дитячі душі розумне, добре і вічне директор та вчитель фізики Вільховецького ліцею

Дьордяй Михайло Васильович.

            Сучасна школа – складний живий організм.  Учень заходить до класу і не замислюється, скільки людей працюють для нього.  Щодня творчі, фізичні, духовні енергії багатьох людей зливаються воєдино, щоб дитині  в школі було комфортно. Нота кожного є складовою загальної мелодії. Тоді вона звучить…  А диригентська паличка – в руках директора школи. 

Директорами не народжуються, а стають! Адже це має бути людина, яка обов’язково вміє доводити почату справу до кінця, яка вірить в успіх і вміє на нього працювати. Саме таким і є наш Михайло Васильович, адже директор – це непроста посада, оскільки йому доводиться постійно перебувати під пильною увагою підлеглих, вирішувати безліч проблем та приймати вагомі і відповідальні рішення.

Михайло Васильович — талановитий, мудрий і толерантний керівник. Коли пройдено більше, аніж половину життєвого шляху, коли струни душі вже бриніли  радістю і смутком, болем і любов’ю, зберегти рівновагу у житті допомагає невгасима енергія душевного тепла, справедливості та надії, яка так глибоко залягла в його душу. Повсякденна клопітка діяльність на відповідальній посаді вимагає повної відданості справі, наполегливості, подолання труднощів, високого професіоналізму. Із честю він заслужив високий соціальний статус та авторитет серед учнів, батьків, працівників школи, жителів села, колег громади.

Трудову діяльність розпочав у 1985 році після закінчення Дрогобицького державного педагогічного інституту вчителем фізики Тернівської середньої школи . Під час роботи у цьому навчальному закладі зустрів свою долю - майбутню дружину, вчителя образотворчого мистецтва Світлану Іванівну. У 1997 році разом перевелися у рідну Вільховецьку школу. А у 2010 році  Михайла Васильовича призначено директором школи.                                  

Стиль керівництва Михайла Васильовича відображає вміння координувати і направляти діяльність педагогічного колективу в позитивне русло в реалізації поставлених завдань. Директор справедливий і тактовний, дотримується в роботі дисципліни, вдало делегує повноваження, розподіляє відповідальність між всіма членами в колективі. Йому властива висока демократичність під час прийняття важливих управлінських рішень, давно привчив себе до стриманості і тихої завзятості, до вміння не говорити зайвого і терпляче добиватися наміченої мети.

Директор постійно прагне підвищити авторитет школи не тільки серед жителів села, а й на вищому рівні. Дійсно, це керівник, який вболіває за свою справу, прагне до того, щоб про школу відгукувалися не просто як про навчальний заклад, а про той храм науки, в якому б хотілося всім учитися й працювати. Навчаючи, вчитися – це головна аксіома вчителя й директора зокрема. Він – це перш за все вчитель, що володіє приємними манерами поведінки, а саме: навичками спілкування, вмінням привернути до себе увагу, викликати захоплення своїми якостями, розумовими здібностями. Він завжди дотримується педагогічного такту. 

Чим для нього є школа? Це його ї життя, й натхнення. Кожен учень — частинка душі. Рутинна робота директора забирає багато сил, проте, працюючи для дітей, можна помітити, що праця дає плоди, і сили повертаються.

Чим живе директор школи? -  Школою. Постійно турбують проблеми: що змінити, з ким співпрацювати, чим зацікавити, надихнути.

Дивиться директор на вчителів і розуміє, яке щастя, що вони такі є: заклопотані, мудрі, турботливі, натхненні, веселі. Завтра знову ранок, і він буде новий, інакший, особливий…І так щодня.

Чим для нього є сім’я?  Сім'я – надійний тил героя нашої розповіді. Натхненником у всіх його справах є прекрасна дружина-вчитель-методист образотворчого мистецтва Світлана Іванівна, разом з якою дали життя двом  чудовим синам: Михайлу та Василю. Михайло здобув фах стоматолога і успішно реалізовує себе в улюбленій справі. Разом з дружиною Вікторією виховують милих синочків: Михайлика та Василька.   Молодший син Василь успішно закінчив медичний факультет Ужгородського національного університету  та успішно працює хірургом. Створив чудову сім’ю з дружиною Наталією, ростять синочка Василька. Хоч зараз вони далеко від рідного дому, проте знають, що їх з радістю чекають рідні батьки.

Шановний Михайле Васильовичу, прийміть від  колективу Вільховецького ліцею з нагоди 60-річного ювілею найщиріші вітання.

 Ми пишаємося тим, що нам випала можливість працювати з Вами і досягати разом професійних висот, навчатися у нашій школі і переймати життєвий досвід і мудрість у Вас.

Ми бажаємо Вам невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів. А підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності хай буде міцне здоров’я, серце сповнене любові і добра, натхненна думка й щирі почуття. Щоб життя було світлим і радісним, як цей святковий день, а дружні привітання додали життєвої наснаги у скарбничку Вашої душі. Нехай шана Ваших учнів і освітян буде подякою Вам за плідну працю, чуйність, уміння творити добро.

Щиро бажаємо Вам невичерпної енергії, натхнення, оптимізму і нових плідних здобутків. А ще воліємо, щоб поряд із Вами завжди була працьовита, віддана і випробувана в штормах славна команда, яка завжди підтримуватиме вогонь Ваших незгасимих ідей і помислів.

З повагою і вдячністю
увесь педагогічний та учнівський колектив Вільховецького ліцею